Два роки короновірусних обмежень багато в чому змінили суспільну думку щодо он-лайн навчання. У наших оцінках з'явилося більше негативу.
Збільшилося навантаження на викладачів у зв'язку з необхідністю підготовки презентаційних матеріалів для лекцій та практичних занять. Студенти стали надмірно “розслаблені” через слабкіший контроль з боку викладачів, що призвело до серйозного падіння рівня їх знань. Але головне, що живе і тепле спілкування в аудиторії переросло в "рутинне проведення часу" перед екраном комп'ютера - все стало нудно і формально. Навчання втратило дуже важливу свою рису – можливість обміну ідеями, досвідом та енергією між викладачами та студентами. І це негативно позначилося на здатності студентів розуміти та продукувати інноваційні рішення.
Але були й позитивні моменти.
Багато викладачів переглянули свої підходи до навчання, стали ретельніше готуватися до занять, більш системно та чітко викладати свої думки. У студентів побільшало часу і вони змогли його ефективно розподіляти між навчанням, відпочинком та домашніми обов'язками. Освіта стала доступнішою для тих, кому важко було дозволити переїзд до іншого міста чи іншої країни. І студенти, і викладачі стали менше часу проводити у транспорті, змогли більше часу приділяти своїм сім'ям. Усі почали цінувати живе спілкування і присвячувати його справді важливим речам, не витрачаючи час на порожні марні міркування.
Чи зміниться підходи університетів та шкіл МВА до організації навчання після відновлення нормального життя? Чи відмовимося ми від он-лайн режиму в навчанні, чи все-таки залишимо його в якомусь вигляді?
Однозначно відповісти це питання неможливо. Все залежатиме від досвіду організації навчання в кожному конкретному університеті/інституті в коронавірусні часи – наскільки він був успішним, і наскільки платформа, що використовувалася для навчання он-лайн, виявилася зручною для викладачів.
Разом з тим, є всі передумови припускати, що більшість університетів та МБА шкіл все ж таки не відмовляться повністю від он-лайн навчання і будуть його використовувати в гібридному режимі, вибудувавши баланс між живим (або умовно живим (у Зумі)) навчанням та використанням он -лайн платформ у режимі доступності 24 х 7. Адже цілком розумно та ефективно лишити в он-лайн переважну частину лекцій, які зазвичай читаються у великій аудиторії і не супроводжуються тісним контактом зі слухачами; а також курси, на яких викладаються основоположні речі, незнання яких не дозволяє глибше занурюватися в предметну область при живому спілкуванні з викладачем. Он-лайн режим також буде корисний для студентів, які навчаються не на рідній мові. Адже їм для того, щоб поринути у тему, може бути потрібно декілька разів прослухати лекцію, і не один раз відповісти на тестові запитання. Тільки тоді вони будуть готові на рівних дискутувати зі своїми однокурсниками та викладачами на живих сесіях.
Використання гібридного підходу забезпечить інклюзивність навчання та підвищить доступність здобуття вищої освіти та другої освіти для дорослих. Можливість прослухати та засвоїти найкращі курси та лекції отримають усі, хто реально хоче освоїти нові знання, незалежно від того, в якій точці світу вони проживають.
При правильній організації гібридного навчання, воно буде цікавим і привабливим і для викладацького складу. Один раз підготувавши та записавши відео свого курсу та підготувавши питання для студентів, вони зможуть зосередитись на практичних заняттях з тими учасниками навчального процесу, які будуть готові до дискусій на високому професійному рівні. Це дозволить уникнути рутини і зробити процес навчання цікавим і корисним для всіх.
