До початку пандемії коронавірусу аеропортова сфера вважалася однією з найпривабливіших для участі приватного бізнесу на умовах публічно-приватного партнерства у всьому світі, зокрема, й в Україні. Перевезення пасажирів стрімко зростало, аеропорти отримували високі прибутки, приватний бізнес висловлював свою зацікавленість у довгострокових інвестиціях в аеропортову інфраструктуру. Базуючись на таких позитивних очікуваннях Міністерство інфраструктури України визнало одним з своїх пріоритетів модернізацію аеропортів й, у першу чергу, регіональних аеропортів у невеликих містах чисельністю 250 - 350 тисяч мешканців, сподіваючись, що ці проекти зацікавлять приватний бізнес та будуть реалізовані на умовах ДПП.
З огляду на ці плани та зважаючи на запити місцевих громад у листопаді та грудні 2019 року створена Мінекономіки Агенція ДПП підписала меморандуми про взаємодію з структурування проектів державно-приватного партнерства для модернізації Рівненського та Вінницького аеропортів та до цього часу активно працює над цими питаннями незважаючи на те, що за останній час ситуація кардинально змінилася. На важливості розвитку регіональних аеропортів у умовах пандемії коронавірусу наголошує й Міністр інфраструктури Владислав Криклій (https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3031317-v-umovah-pandemii-vazlivo-rozvivati-regionalni-aeroporti-kriklij.html). Влада поводить себе так, буцімто нічого не сталося ані в світі, ані в Україні. Пріоритети інвестування в інфраструктуру лишилися тими ж самими, що й були до економічної кризи, викликаними пандемією.
Між тим, на нашу думку, керівництво транспортної сфери мало би звернути увагу на те, як вплинула пандемія на транспортну політику у інших країнах світу й, зокрема, які тенденції спостерігаються у розвитку аеропортової інфраструктури.
З березня 2020 року, коли авіаційне сполучення практично повністю зупинилося, аеропорти та авіакомпанії світу несуть величезні збитки. Спостерігається масове звільнення персоналу, у тому числі висококваліфікованого. Компанії, що працюють у авіаційній сфері не в стані самостійно справитися з кризою та масово звертаються за підтримкою до держави й отримують фінансову допомогу для подолання кризи, що виникла через пандемію.
Якщо вести мову про Україну, то не лише регіональні, але й найбільш потужні аеропорти (Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)) внаслідок пандемії опинилися у досить складному становищі. Скорочена значна частка персоналу (майже половина), накопичуються великі борги за обслуговування аеропортів. Не кращою є ситуація й у провідних українських авіакомпаній. При цьому обидва аеропорти – й приватний "Київ" (Жуляни), й державний «Бориспіль», а також вітчизняні авіакомпанії попри неодноразові звернення про допомогу до влади у особі Мінінфраструктури, досі не отримали будь-якої реакції на свої прохання. Отже, наша авіаційна галузь вже програє у конкуренції сусіднім країнам, які скористаються наявними перевагами при відновленні авіаційного сполучення.
Скільки років знадобиться авіакомпаніям для відновлення перельотів у минулорічному обсязі зважаючи на економічну кризу, зниження доходів населення та психологічні проблеми, пов’язані з незрозумілою ситуацією з коронавірусом у майбутньому, поки що не зрозуміло нікому. За очікуваннями представників аеропортової галузі навіть за оптимістичними прогнозами повільне відновлення попиту на авіаперельоти й повернення до докарантинного рівня триватиме кілька років. Й для таких очікувань є багато підстав.
Справа в тому, що наслідком пандемії слала не лише глибока економічна криза та майже повна зупинка діяльності у певних сферах, зокрема, таких як туризм та авіасполучення. Те, що відбулося останніми місяцями, змусило суспільство переглянути відношення до багатьох речей.
Змінилося відношення людей до своїх потреб. Сьогодні спостерігається зменшення споживання товарів та послуг населенням, й відбувається це не лише внаслідок відсутності коштів; змінилася поведінка людей. Виявилося, що багато речей можна робити он-лайн, не навантажуючи транспортне сполучення ані в містах, ані між містами та країнами. Ймовірно, що ця тенденція збережеться й у майбутньому, й люди набагато менше мандруватимуть по бізнесу. А отже, ринок авіа сполучень звужуватиметься. Відповідно, зростатимуть ціни на квітки для подорожуючих на відпочинок, що призведе до зменшення й цієї категорії пасажирів. Отже на середньострокову перспективу ринок пасажирських авіаперевезень точно не збільшиться. З огляду на зазначене, прогноз щодо досягнення авіаційною галуззю рівня, що існував до пандемії, за декілька років є дуже оптимістичним.
Більш обережно суспільство почало ставитися й до навколишнього середовища. Останнє теж вплине на розвиток авіаційної галузі. Зокрема, слід звернути увагу на те, що деякі країни, наприклад, Австрія, вже оголосили про впровадження політики протистояння "соціальному і природоохоронному демпінгу", наслідком якого є негативний вплив на навколишнє середовище (https://korrespondent.net/world/4238314-v-avstryy-zapretyly-prodavat-deshevye-avyabylety). В рамках цієї ініціативи введено мінімальну ціну на авіаквитки у 40 євро та податок у 30 євро для тих, хто використовуватиме літаки для подолання відстані менш ніж 350 км. В подальшому Австрія взагалі планує заборонити короткі перельоти тривалістю менше трьох годин, за умови, якщо існує альтернативний швидкий маршрут поїздом, оскільки це є більш екологічно безпечним шляхом пересування. Подібні підходи можуть запровадити й інші країни світу, оскільки вони мають сенс.
На жаль, всі наведені вище факти та інші спостереження експертів не змусили українську владу замислитися над зміною пріоритетів у розвитку інфраструктури, зокрема, що стосується авіаційної сфери. Ми й надалі плануємо заохочувати короткі перельоти через регіональні аеропорти не зважаючи не лише на пандемію, але й на реалізацію широкомасштабної державної програми «Велике будівництво», наслідком якої стане зменшення попиту на авіаперельоти в межах країни. Про розбудову залізничного сполучення як в Україні, так і за її межами, Мінінфраструктури взагалі не веде мови. У той же час, активно обговорюється питання залучення приватного бізнесу для реконструкції вокзалів на умовах державно-приватного партнерства. Вочевидь, зважаючи на те, що пасажирам доведеться проводити там багато часу, очікуючи свої потяги, які лише за назвою є «швидкісними» …..
